Тут про що подумав.

**"Чорна мамба"** за мірками російської армії була серйозним штурмовим загоном. Точно не лоховський. Не випадково їх кинули під каток батальону "Дацика".

І добре, що їх стерли в нуль. На етапі становлення. Не давши перерости у щось більше, у батальйон — потім полк і так далі.

Це цікавий кейс через ретроспективну призму становлення наших найбоєздатніших підрозділів.

 **«Азов» **– від загону, який сформувався з кількох десятків добровольців в 2014 році. Потім батальйон патрульної служби поліції особливого призначення. Полк, бригада і так далі.

**3-тя штурмова**, яка почина свій шлях, як окремий загін спеціального призначення "Азов"» у складі Київської ТрО, сформований з ветеранів «Азову».

**«Хартія»**, яка на початках була добровольчим формуванням, що діяло у складі харківської ТрО

 **«Птахи Мадяра»**, які починали як невелика група аеророзвідки у складі 59-ї бригади

 **ДУК, К-2, “Вовки Да Вінчі”, «Ахіллес», Code 9.2** тощо..

А тепер уявіть, що хтось із них на самому початку потрапив би у схожу ситуацію, як «Мамба».

Ваш підрозділ — ваша група, ваш загін — лише зароджується. І його просто стирають об невеликий лісомасив на околиці якогось села. В нуль. Вас як лідера, засновника і командира ліквідовують, а підрозділ знищують. І все. На цьому шлях закінчується.

Саме тому знищення таких загонів на старті важить більше. Разом із ними зникає досвід, кістяк і лідери, з яких за рік-два могло б вирости щось значно небезпечніше.