Українські військові пережили на навчаннях НАТО культурний шок – кава-брейки, зони заборони польотів дронів і розгублені західні солдати. **Їхній вердикт був нищівний, адже у такому стані західні армії на сучасному полі бою не мали б жодного шансу**. Із цього випливають радикальні уроки для перебудови Бундесверу, [пише](https://www.welt.de/politik/ausland/plus6a48c4d2b21fd831ecbf81fd/staendig-kaffeepausen-der-schock-der-ukrainer-ueber-die-nato-und-die-lehren-fuer-die-bundeswehr.html) видання WELT

Через чотири роки після початку російського нападу в Німеччині все більше усвідомлюють, що Бундесвер мусить надолужувати військове відставання. Від початку року на полігонах українські інструктори навчають німецьких солдатів. Але щоб зробити по-справжньому обороноздатними і Бундесвер, і суспільство, потрібні значно радикальніші заходи.

Ось п'ять уроків, які можна винести з України.

**1. Темп і ефективність рухають війну дронів і ШІ**

 _Справжня проблема — це швидкість, з якою змінюється ця війна, _— каже WELT **Вадим Крикун**, командир бригади «Любарт», чиї бійці брали участь в навчання НАТО.

Навіть після чотирьох років бойових дій українські підрозділи постійно вчаться одне в одного. Щойно одна бригада напрацьовує нову спроможність, інші одразу намагаються її перейняти.


> Ми розробляємо інструмент — противник розробляє протиотруту. Хто розслабився чи запишався собою, той миттєво відстає


**Що це означає для Німеччини:** Бундесвер має пришвидшити закупівлі, випробування й впровадження нових технологій. Інноваційні цикли мусять вимірюватися тижнями чи місяцями. Результат і доведена ефективність мають стояти понад усе.

**2. Справжні інновації потребують молодих управлінців**

Україна показує, що сучасні війни все більше визначаються програмним забезпеченням, аналізом даних, ШІ і дронами. Для цього потрібні управлінці, які не просто адмініструють технологічний розвиток, а рухають його уперед.

Символом цього став **Михайло Федоров**, який на початку року очолив міністерство оборони, а в середині липня був звільнений, хоча зробив вирішальний внесок у технологічну перебудову України. 

Для ударів у глибині тилу Україна також використовує американський ШІ-софт — зокрема компанії Palantir. 

Водночас все частіше відповідальність на фронті беруть на себе й молоді офіцери. 34-річний **Юрій Федоренко** з позивним «Ахіллес», який очолює 429-й полк БпС. Командиру «Любарта» Крикуну теж лише трохи за тридцять; так само помітно молоде керівництво елітного підрозділу «Птахи Мадяра».

**Що це означає для Німеччини:** хто хоче військових інновацій, той має раніше давати відповідальність молодим офіцерам і технологічним фахівцям. Вирішальними мають бути компетентність і здатність до інновацій, а не лише вислуга років.

**3. Спецслужби вирішують долю воєн**

Від початку війни Україна користувалася інформацією західних розвідок. Водночас українські ГУР і СБУ масштабно наростили власні спроможності. 

Раз у раз їм вдається ліквідувати високопоставлених російських офіцерів або провести гучні диверсійні операції, типу «Павутина» торік. Нинішні далекобійні удари по російському тилу теж значною мірою забезпечують спецслужби.

**Що це означає для Німеччини: **розвідка й Бундесвер мають співпрацювати значно тісніше. Для цього BND потрібні сучасні повноваження, більший оперативний простір і здатність разом зі збройними силами готувати й проводити операції під прикриттям.

**4. Мобілізація і масштабування потребують підготовки**

Після початку війни Україні довелося за лічені тижні мобілізувати сотні тисяч людей. Але бракувало інструкторів, казарм і полігонів. Багатьох добровольців спершу просто не могли прийняти. Лише згодом країни-партнери допомогли навчальними програмами.

Схожою була ситуація зі зброєю та боєприпасами. Роками Україна залежала від західних поставок. Тепер країна цілеспрямовано розбудовує власну оборонну промисловість – особливо в дронах і далекобійній зброї Україна сьогодні успішно виробляє власні системи.

**Що це означає для Німеччини:** потужності не можна створювати вже під час кризи. Навчальні центри, резервні структури, виробничі потужності та склади боєприпасів мають бути готові до швидкої мобілізації ще в мирний час.

**5. Обороноздатність вимагає обов'язків**

Мобілізація — одна з найважчих тем в українському суспільстві.

_ Наша армія по суті є армією цивільних, —_ каже комбриг Крикун. _— Мене теж після 2022 року мобілізували знову_

В Україні видно межі добровільної системи в війні на виснаження. Водночас десятки тисяч бійців і далі воюють за власним переконанням.

_ Ми внутрішньо змирилися з тим, що воювати доведеться все життя. Не впевнений, чи громадяни інших європейських країн готові до такої пожертви,_ — каже Крикун.

 У Німеччині стоять перед схожими викликами: для Литовської бригади Бундесвер, попри високі фінансові стимули, досі не може набрати достатньо добровольців. 

**Що це означає для Німеччини: **обороноздатність не виникає з самих лише мільярдів. Вона передбачає й суспільні обов'язки — від служби до послідовної розбудови резерву, цивільного захисту та укриттів. Такі країни, як Фінляндія, показують: стійкість виникає лише тоді, коли держава й суспільство десятиліттями готуються разом