**Тімоті Ґартон Еш любить жартувати, що «Рідні землі» він писав п’ятдесят років.**

Насправді це не перебільшення. 

Книжка вийшла 2023 року, але автор почав збирати матеріал ще на початку 1970-х, коли поїхав з Британії досліджувати материкову Європу. Чому? Бо тут не просто книжка історика, який взяв собі еспресо-тонік і занурився в архіви. Сам Тімоті опинявся всередині історії: говорив із польськими робітниками, спостерігав за революціями 1989 року, бував у розділеній Німеччині, Косові та Україні, зустрічався з політиками — і постійно щось записував у свої блокноти.

За його словами, книжка зайняла рівно пів століття: пів століття подорожей, зустрічей, читання — і записування того, що він побачив чи подумав.

Наприклад, ось одна з історій: у 1994 році Ґартон Еш був на конференції в російському Санкт-Петербурзі. Вона була нудна й він вже майже засинав. І тут слово взяв якийсь ноунейм і почав розповідати про території, які після розпаду СРСР опинилися поза Російською Федерацією, хоча, за його твердженням, «історично завжди належали Росії».

Зокрема, він говорив про Крим. Цим ноунеймом був заступник мера Санкт-Петербурга. Звали його Владімір Путін. 

І таким чином, зараз репліка маловідомого тоді чиновника отримала зовсім іншу історичну вагу.

«Рідні землі» — це спроба написати історію Європи з позиції людини, яка перебувала всередині теперішнього й не знала, що з цього стане історією.

Ґартон Еш десятиліттями накопичував саме такі фрагменти: розмови, спостереження, нотатки, зустрічі зі звичайними людьми й політиками. Через пів століття він повернувся до них уже знаючи, що сталося далі.

Так виникла незвичайна книжка: історія Європи, де великий політичний процес іноді можна побачити через маленьку нотатку у старому блокноті.

[in book we trust](https://t.me/inbookwetrust)