В продовження попереднього допису варто додати, що подібні проросійські гуртки, молодіжні організації та «культурні» ініціативи існують і [в інших країнах Європи](https://informnapalm.org/25749-prorossijskie-voenizirovannye-gruppirovki/). І саме тому до них варто ставитися не як до невинного фольклору чи екзотики, а як до потенційного середовища довгострокового російського впливу — особливо там, де йдеться про роботу з дітьми та молоддю, формування їхньої ідентичності, політичних поглядів і лояльності.

У потрібний момент частина таких людей може стати тим самим «генетичним матеріалом» для російських спецоперацій — слухняним кадровим, агентурним або пропагандистським ресурсом.

Тому ми радимо європейським країнам уважніше придивлятися до таких історій і вчитися на досвіді України — не лише на досвіді нинішньої війни, а й на тому, що їй передувало. Бо російська підготовка до вторгнення почалася задовго до 2014 року: через церкви, «культурні» товариства, молодіжні організації, псевдоісторичні клуби, медіа та мережі впливу.

Україна вже бачила, до чого це зрештою призводить. Європі краще зробити висновки раніше.

P.S: Підписуйтеся на [офіційні сторінки та канали](https://linktr.ee/informnapalm) міжнародної розвідувальної спільноти **InformNapalm**.
Ми глибоко в контексті цієї війни, бо вже понад 12 років документуємо та викриваємо факти російської агресії, гібридного впливу, агентурних мереж і підготовчих операцій, які задовго передують відкритому вторгненню. Саме тому для нас важливо показувати не лише окремі епізоди, а й довгі причинно-наслідкові ланцюги — як російський вплив роками готує ґрунт для подальшої агресії.