Прииивіт с:
Після такого представлення мені залишається тільки прийти й зіпсувати картинку успішного успіху 

Я багато років працювала дизайнеркою. Дуже багато працювала. Дуже любила свою професію, росла, менеджила та навчала інших дизайнерів, організовувала всяке і загалом робила все те, що треба робити для красивого карʼєрного шляху. Вважала, що працювати ввечері та на вихідних - це шлях самурая і взагалі дуже весело. Впевнена, ви вже здогадуєтеся, куди це веде - до щасливого життя!
Ха, звісно, що ні. До вигорання 

Справедливості заради, винен був не лише дизайн. 
Там і життя непогано докинуло. 
Але результат один: я звільнилася, бо від любові до ненависті один крок. І він був зроблений.

Якийсь час я навіть була впевнена, що з дизайном покінчено і треба переходити в іншу сферу. 
Потім мене попустило, але бажання працювати не повернулося. 

Але потім дещо змінилося. З’явився **ВІН**.

Ви зараз можете подумати, що я про власний додаток, над яким працюю. І він справді став частиною цієї історії. Але ні, не він.

Є інша причина, чому я знову почала сидіти вечорами за компʼютером. Знову захотілося щось придумувати, пробувати, ламати, збирати й вчитися новому. 

Але детальніше розповім у наступному пості с: 
(вау, оце сторітелінг!)