**Цими вихідними Мелітополю - 242. **

На жаль, вкотре ми зустрічали День міста не так, як звикли…

Сьогодні Мелітополь тимчасово зайнятий ворогом. Але місто** **-** це передусім люди.**

Ті, хто сьогодні вимушено залишається в окупації, але чекає на звільнення і на день, коли над містом знову буде український прапор. І ті, кого війна розкидала по всій Україні та світу. 

Втім, я впевнений: цими вихідними тисячі мелітопольців подумки гуляли вулицями рідного міста - на ярмарок, у парк, на святковий концерт; і згадували, як після Дня міста в понеділок можна було прийти на роботу трохи пізніше. Або поїхати до теплого Азовського моря і зловити останні теплі дні осені.

Це наше життя. Те, яке у нас забрали, але яке ніхто не зможе стерти з нашої памʼяті.

Я точно знаю: одного дня ці спогади знову стануть нашою реальністю. Ми повернемося додому, а разом із нами повернуться український прапор, наше звичне життя і справедливість! 

**Мій Мелітополь. **
**Найкраще місто на землі. **
**Мій дім