**Межі умислу: як Верховний Суд розмежовує замах на вбивство та тяжкі тілесні ушкодження**

 «Межа між життям і смертю інколи вимірюється секундами, а межа між різними злочинами — лише внутрішнім ставленням людини до своїх дій у мить спалаху гніву чи конфлікту. У критичний момент, коли завдається фатальний чи небезпечний удар, думки обвинуваченого рідко вишиковуються в чіткі юридичні формулювання. Проте саме те, що відбувалося в його свідомості — бажав він забрати життя чи лише завдати болю та шкоди здоров’ю, — стає головним роздоріжжям для правосуддя.

Правильна кваліфікація злочинів проти життя та здоров’я людини залишається одним із найскладніших та найвідповідальніших завдань у судовій практиці. Особливо гостро це питання постає під час розмежування закінченого замаху на умисне вбивство (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України) та умисного тяжкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 121 КК України).

Ключовим розмежувальним критерієм у таких справах є суб’єктивна сторона злочину, а саме спрямованість умислу винної особи», — [підкреслює в статті](https://pravo.ua/mezhi-umyslu-iak-verkhovnyi-sud-rozmezhovuie-zamakh-na-vbyvstvo-ta-tiazhki-tilesni-ushkodzhennia/) _адвокат Василь Тибінка_.