**Повернення вилученого майна після обшуку: чому бізнес досі стикається з труднощами?**

 «Обшук давно перестав бути винятковою слідчою дією. Для багатьох українських підприємств він став майже звичним елементом кримінального провадження, а подекуди — ефективнішим способом зупинити роботу бізнесу, ніж будь-які процесуальні рішення. Разом із проведенням обшуків уже майже традиційним явищем стало вилучення комп’ютерної техніки, серверів, мобільних телефонів, бухгалтерської документації, грошових коштів, носіїв інформації, виробничого обладнання та інших активів, без яких нормальна діяльність підприємства часто стає неможливою.

На цьому етапі закон, здавалося б, забезпечує належний баланс між інтересами держави та правом власності. Кримінальний процесуальний кодекс України достатньо чітко визначає, що тимчасове вилучення майна не може бути безстроковим. Закон встановлює процесуальні строки, протягом яких прокурор повинен звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту. Якщо цього не зроблено або суд відмовив у задоволенні такого клопотання, майно підлягає негайному поверненню законному власнику.

Здавалося б, конструкція є простою та логічною. Якщо держава не змогла переконати суд у необхідності обмеження права власності, вона повинна припинити це обмеження.

Проте між нормою закону та її практичним застосуванням існує прірва», — [зауважує в статті](https://pravo.ua/povernennia-vyluchenoho-maina-pislia-obshuku-chomu-biznes-dosi-stykaietsia-z-trudnoshchamy-2/) **Ярослав Сербін, старший юрист, адвокат EVERLEGAL**.