**ВС опублікував огляд судової практики щодо застосування норм трудового законодавства в умовах воєнного стану** **за період з 2023 року до квітня 2026 року**

Основну увагу приділено критеріям законності зміни істотних умов праці та призупинення дії трудового договору, зокрема через оцінку абсолютної неможливості надання й виконання роботи обома сторонами. 

Також проаналізовано підходи Верховного Суду до вирішення спорів щодо переведення працівників без їхньої згоди для ліквідації наслідків бойових дій і наслідків відмови від роботи через зміну офіційної дислокації підприємства або робочого місця.

Окремі розділи присвячені особливостям розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця під час хвороби чи відпустки, звільненню у зв’язку з втратою довіри, а також застосуванню пункту 6 частини 1 статті 41 КЗпП України у разі неможливості забезпечення працівника роботою.

Крім того, [огляд](https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_tryd_zakonodav_voen_stan.pdf) містить правові позиції щодо соціально-трудових гарантій для мобілізованих працівників, медиків та освітян, а також питань оплати праці в умовах окупації чи перебування працівників у зоні активних бойових дій.

Значну увагу зосереджено на відшкодуванні моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок збройної агресії, та розподілі відповідальності за такі виплати між роботодавцем і державою-агресором. 

Також висвітлено процесуальні питання, зокрема тягар доказування законності звільнення чи переведення відповідно до Конвенції МОП № 158 та оцінку поважності причин пропуску строків звернення до суду в умовах карантину і воєнного стану.