**Святі люди, на яких тримається наша залізниця&#33;**

Під обстрілами евакуюють людей із прикордоння. Везуть наших захисників додому, де на них чекають рідні. Відновлюють колії після російських ударів, щоб поїзди знову пішли.

Це люди, які виконують справжню місію. І сьогодні, у День залізничника, хочу подякувати кожному й кожній за цю титанічну працю&#33;

Я ніколи не погоджуся, щоб до Укрзалізниці застосовували підходи як до звичайної комерційної структури. Вона передусім виконує соціальну функцію&#33; Не можна залишати людей без сполучення лише тому, що комусь рейс не приносить прибутку. Особливо там, де поїзд - це можливість виїхати з-під обстрілів&#33;

Але так само не можна тримати всю залізницю на самопожертві працівників&#33;

Гідна оплата має бути не тільки у членів правління та наглядової ради. Вона має бути у машиніста, провідниці, колійника, ремонтника. У звичайної людини, яка працює за п’ятьох за мізерну зарплату, а вдома має годувати власну родину&#33;

Чому на винагороди керівництву гроші знаходяться, а на тих, хто щодня забезпечує рух поїздів, постійно треба економити?&#33;

У ваше професійне свято хочу побажати, щоб цієї несправедливості нарешті поменшало. Щоб вашу працю цінували щодня - у зарплатах, умовах роботи та ставленні до людей.

Мовчати про це не можна&#33; Тому й дав коментар «[Главкому](https://glavcom.ua/country/society/sumne-svjato-ukrzaliznitsi-jaki-zaraplati-otrimujut-prosti-zaliznichniki-1153493.html)». Щоб за святковими привітаннями не загубилися реальні проблеми залізничників.

Цю тему не залишу&#33; Буду й надалі боротися за ваші права та гідну оплату праці.

Дякую за врятованих людей. За можливість обійняти рідних. За вашу витримку, турботу і найсмачніший чай у дорозі&#33;

Бережіть себе. Ви дуже потрібні Україні.

**Віримо, єднаємось, перемагаємо&#33;