**ЧИ МОЖЕ ЧУЖЕ ЗАПИТАННЯ ЗМІНИТИ ВАШІ СПОГАДИ?**

Уявіть: ви стали свідком невеликої дорожньої пригоди. Два автомобілі зіткнулися на перехресті.

Пізніше вас запитують: «З якою швидкістю машини врізалися одна в одну?»

А іншу людину запитують трохи інакше: «З якою швидкістю машини торкнулися одна одної?»

Здавалося б, подія однакова. Але чи можуть різні слова вплинути на те, як люди її запам’ятають?

 У психології це пов’язують з **ефектом дезінформації** (_misinformation effect_).

У відомих дослідженнях Елізабет Лофтус і Джона Палмера учасники оцінювали швидкість автомобілів після перегляду відеозаписів аварій. Формулювання запитання впливало на їхні відповіді.

Більше того, у подальшому експерименті певні формулювання були пов’язані з тим, що люди частіше пригадували розбите скло, якого насправді не було.

 **ЧОМУ ТАК ВІДБУВАЄТЬСЯ?**

Пам’ять не працює як відеокамера. Коли ми пригадуємо подію, на спогад може впливати інформація, отримана вже після неї.

Іноді людина щиро впевнена у своїх спогадах, хоча окремі деталі могли змінитися.

 **ЩО ВАРТО ПАМ’ЯТАТИ?**

Те, як ми ставимо запитання, має значення. Особливо коли просимо когось пригадати важливу подію.

Нейтральне «Що ви бачили?» зазвичай доречніше, ніж запитання, яке вже підказує певну відповідь.

**Наша впевненість у спогаді не завжди гарантує його точність.**

[💬 Підписатись Карта Психіки 🧠](https://t.me/+wfvUpQhJlSU3OTky)

[🎁 Подарувати голос каналу](https://t.me/boost/kartapsi)