** ДРУГУ ВИ ЗНАЄТЕ, ЩО СКАЗАТИ. А СОБІ?

Друг пише:

**«Я припустився помилки на роботі. Тепер думаю, що взагалі ні на що не здатний».**

Ви відповідаєте:

— Одна помилка нічого не говорить про твої здібності.

— Розберися, що сталося.

— Виправ, що можеш, і рухайся далі.

Все логічно.

А тепер помилку робите **ви**.

І внутрішній голос:

**«Ну все. Як можна було так облажатися?»** 

Чому для іншого відповідь іноді очевидніша?

Коли проблема наша, ми знаходимося **всередині ситуації**.

Є емоції, страх наслідків, сором, образа або роздратування.

Коли та сама історія трапляється з іншою людиною, психологічна дистанція більша — і ситуацію може бути легше побачити ширше.

 Тому є цікаве запитання:

**«Що б я сказав близькій людині, якби вона опинилася на моєму місці?»**

Не тому, що чужі поради завжди правильні.

А тому, що іноді до себе корисно застосувати ту саму **розсудливість**, яку ми так легко знаходимо для інших.

Дивно, але часом хороша порада вже є.

**Просто ми адресували її не собі.**

[💬 Підписатись Карта Психіки 🧠](https://t.me/+wfvUpQhJlSU3OTky)

[🎁 Подарувати голос каналу](https://t.me/boost/kartapsi)