** «Я НІЧОГО НЕ КУПИВ… ЯК ТЕПЕР ВИЙТИ?»

Зайшли в маленький магазин.

Продавець привітався.

Запитав:

— Вам щось підказати?

Ви подивилися.

Нічого не підійшло.

І раптом просто розвернутися й піти стає **якось ніяково.** 

Хоча ви нічого не обіцяли й купувати не зобов’язані.

Чому так?

У соціальних ситуаціях ми часто думаємо не лише про те, **чого хочемо самі**, а й про те, як наша поведінка виглядатиме для іншої людини.

Особливо якщо вона вже приділила нам увагу.

І звичайне:

**«Дякую, я просто дивлюся»**

може суб’єктивно відчуватися майже як маленька відмова.

 Але увага продавця — це не контракт на покупку.

Ви можете зайти.
Подивитися.
Подякувати.

І нічого не купити.

**Іноді найскладніше вийти з магазину не тому, що нас хтось утримує.**
**А тому, що нам незручно просто сказати: «Дякую, мені нічого не підійшло».**

[💬 Підписатись Карта Психіки 🧠](https://t.me/+wfvUpQhJlSU3OTky)

[🎁 Подарувати голос каналу](https://t.me/boost/kartapsi)