Переклад з виступу Стивена 

Наприклад, я думаю про свою роботу подкастера: **а що, як я займатимуся цим протягом 50 років? Що, як це стане моєю метою і я вестиму подкаст до 84 років?**

Перше, що тоді змінюється, — це вибір гостей.

Моя команда може показати мені список і сказати:

— Ось надзвичайно відома американська попзірка, яка хоче прийти на наше шоу.

Але з позиції довгострокового мислення я запитую себе:

**«Чи зможу я протягом 50 років проводити інтерв’ю, які насправді мене не цікавлять? Чи хочу я 50 років поспіль прокидатися, дивитися в календар і думати: “Ох, тільки не це”?»**

Відповідь — ні.

Тому вже сьогодні ви починаєте робити вибір на користь того, чим зможете займатися протягом 50 років. І дивовижним чином цей вибір виявляється значно ближчим до того, ким ви є насправді. Аудиторія це відчуває.

Усіх дітей — у мене поки що немає дітей, але, сподіваюся, скоро будуть — школа й суспільство змушують ділити життя на короткі періоди та мислити в межах цих коротких етапів. Але, на мою думку, відбувається щось магічне, коли людина починає грати в довгу.

У моїй нинішній холдинговій компанії **Steven Bartlett** ми плануємо все на 50 років уперед. Ми витрачаємо багато часу на створення неймовірно міцного фундаменту. Зрештою саме він стане нашою конкурентною перевагою.

Адже всі інші грають у коротку гру — намагаються якомога швидше будувати свою вежу вгору, не зміцнивши основу.

— Я знаю, що невеликі, але послідовні ставки є важливою частиною вашої філософії створення міцного фундаменту. Але тема цього форуму — людська перевага. Покажете нам свою людську сторону? Якої звички вам ніяк не вдається дотримуватися?

Подивіться на найвидатніші компанії світу — Amazon, [Booking.com](http://Booking.com/), IBM та інші. Між ними існує прихований зв’язок.

Їхні засновники мають різні погляди, корпоративні культури та підходи до управління. Але у листі до акціонерів Amazon за 2015 рік Джефф Безос написав:

**Amazon має стати найкращим місцем у світі для здійснення помилок.**

Є також відома історія про Томаса Вотсона, керівника IBM, який свого часу був одним із найбагатших людей світу.

Під час інтерв’ю журналіст запитав його:

— Один із ваших працівників щойно припустився серйозної публічної помилки, яка коштувала компанії 600 тисяч доларів. Ви збираєтеся його звільнити?

Томас Вотсон розсміявся:

**Звільнити? Я щойно витратив 600 тисяч доларів на його навчання. Навіщо мені його звільняти? Тепер він став значно ціннішим для нашої компанії.**