Мало хто зараз живе з таким відношенням, але я скажу як є: за все в цьому житті треба бути вдячним. Без винятків.

**Ми дуже швидко звикаємо сприймати хороше як належне: що ноги й руки рухаються, що ми дихаємо на повні груди, що поруч є близькі. А варто статися якійсь неприємності чи травмі - одразу починаємо жаліти себе й нарікати на світ.**

За 15+ років у професійному спорті я проходив через різні етапи: були перемоги на чемпіонатах світу, але були й важкі травми, помилки та дні повної невизначеності. І саме складнощі вчили мене дисципліни найбільше.

**Коли ти зранку прокидаєшся з вдячністю за сам факт нового дня - дисципліна перестає бути каторгою. Ти тренуєшся не зі злості на своє тіло, а з поваги до нього.**

Подякуйте сьогодні своєму організму. Він щодня витягує весь ваш темп життя.