Я двічі забирав золото на чемпіонатах світу з бодібілдингу IFBB 

Зі сцени це виглядає ефектно: кубок, спалахи камер, ідеальний рельєф.

Але за кадром це місяці жорсткої «сушки», зважування кожного грама їжі й повна відсутність права на «втомився» чи «немає настрою». На сцені немає півтонів: або форма є просто зараз, або ти програв.

Але професійний спорт - це екстрим. Він рідко має відношення до здоров'я та реального життя.

**У реальному житті є робота, родина, дедлайни й побут. І тут людині потрібні зовсім інші речі:**

• Легкість у спині з самого ранку
• Пружні сідниці та підтягнутий живіт
• Спокійна вечеря з друзями без почуття провини
• Енергія на весь день замість стану вичавленого лимона

**Тому для нашого клубу я повністю перепакував свій змагальний досвід.**

Прибрав увесь виснажливий фанатизм і залишив тільки суть: розумну біомеханіку, 50-55 хвилин занять удома на килимку та просту їжу за менш екстримальною дієтою.

**Спорт має давати сили жити, а не забирати їх.**