Я сам далеко не відразу це зрозумів.

Більшість виходить на кардіо з однією установкою: загнати себе так, щоб темніло в очах, а після фінішу хотілося просто впасти. Ніби якщо не вичавив усі соки - тренування не зараховано.
Раніше я думав так само.
 
Але такий надрив не будує витривалість, він виснажує нервову систему, провокує набряки й тягу до солодкого.

Справжнє здоров'я серця закладається в іншому стані - у 2-й пульсовій зоні.

Це спокійний темп, де ти біжиш або швидко йдеш і можеш вільно говорити реченнями без задишки. Саме тут клітини вчаться брати енергію з жирів, а після тренування є приплив сил, а не бажання відлежатися на дивані.

Краще спокійно пройтися швидкою ходою 40 хвилин, ніж за 15 хвилин загнати пульс у космос і відходити три дні.

Як зазвичай тренуєтесь ви: доводите пульс до межі чи тримаєте спокійний темп у задоволення? 

Напишіть чесно в коментарях