С потом, бєссонніцєй, с димом ночних костров
І с чьорним золотом в нашу впіталась кров
К етой зємлє любов, сдєлав єщьо сільнєй
Вєчна, как істіна, сіла зємлі моєй

Там, гдє мороз мєталл словно стєкло крошил
Нас закалял Ямал, сєвєр учіл нас жить

Пуровская зємля, жизнь моя і судьба
Здєсь я обрьол друзєй, здєсь я нашьол сєбя