Артур Дронь [розповів](https://suspilne.media/culture/1376620-artur-dron-pro-novu-knizku-likarna-svatogo-pantelejmona-zaversit-trilogiu-pro-vijskovij-dosvid/) про свою нову книжку **«Лікарня святого Пантелеймона»**, яка має вийти восени у ВСЛ 

Це буде завершення умовної трилогії після «Тут були ми» та [«Гемінґвей нічого не знає».](https://t.me/knygoterapiia/3838)

Але ця книжка буде **не лише про військових. **Автор говорить про різних людей та їхні рани — фізичні й психологічні, про втрату дому, близьких, про реабілітацію і життя після травматичного досвіду. Дронь каже, що йому важливо дати їм можливість говорити й бути почутими 

Мені відгукнулася його думка про те, що **ми ніколи не можемо повністю зрозуміти чужий досвід. Але це не означає, що не треба намагатися говорити про нього.** Навіть якщо іноді не знаєш правильних слів. Взагалі, ідея нагадує мені ["Човни" Станчишина,](https://t.me/knygoterapiia/4470) проте реалізована буде, звісно, по іншому.

Цікаво, що автор називає цю книжку, ймовірно**, останньою, де він безпосередньо працює з темою власного військового досвіду**. Наступну книжку вже хоче писати про інше.

[Книготерапія](https://t.me/knygoterapiia)** **[Підписатись](https://t.me/knygoterapiia)