**Ерік Берн «**[Ігри, у які грають люди](https://ksd.ua/product/ihry-u-iaki-hraiut-liudy-utsinka)**»**, видавництво КСД 

Ця книга заснована на транзакційному аналізу — підході, який розглядає наші его-стани, сценарії з дитинства та ті повторювані моделі поведінки, які ми можемо несвідомо переносити в доросле життя й стосунки. 


> "Доктор Ерік Берн розкриває таємні прийоми, які керують нашим життям. Усі ми, не усвідомлюючи цього, постійно граємо в ігри — подружні та сексуальні, серйозні ігри з керівниками та суперницькі ігри з друзями, в ігри, що визначають статус та сімейні сутички.
> 
> Ерік Берн детально описує понад 120 ігор, у які ми граємо самі та у які нас залучають навколишні. А також дає поради для тих, хто хоче навчитись протистояти прийомам ігор, у які вас намагаються втягнути. Він допомагає проаналізувати нюанси поведінки, позбавитись стереотипів у спілкуванні й дає розуміння сутності людських вчинків. Книжка, що вийшла майже 40 років тому, і досі є популярною та актуальною!"


Мені цей підхід взагалі цікавий. Я трохи в темі транзакційного аналізу, була на тренінгах і в групах, де нам розповідали про ази: его-стани, сценарії і як це все працює 


> "Людина містить у собі Я-стани Батька, Дорослого та Дитини. Вони ретельно відокремлюються один від одного, тому що дуже різні й досить часто суперечать один одному."


> «Сценарій — це постійно діючий життєвий план, створений у дитинстві під впливом батьків».


Але **сама книга мені не дуже сподобалася**.

Мені вона здалася складною для читання (навіть при тому, що я трохи в темі). Я вже відвикла від академічного стилю і буквально себе змушувала її дочитувати (і навіть згадала, що колись вже її читала та кинула). 


> "Технічною мовою Я-стан можна описати феноменологічно як цілісну систему почуттів, оперативно – як набір логічних моделей поведінки. Із практичної точки зору – це система почуттів, що супроводжується пов’язаним набором моделей поведінки. Отже, кожен індивід, певно, має у своєму розпорядженні обмежений набір таких Я-станів, що виступають не ролями, а психологічними реаліями."


Книга написана **у 1964 році**, тому деякі приклади й формулювання вже досить застарілі. Водночас у багатьох описаних моделях цілком можна впізнати себе або людей навколо й отримати якісь цікаві інсайти 

Також сама структура здалася мені дивною. Наче те, що повинно бути на початку, дали у кінці. Наприклад, такі важливі меседжі:


> "На щастя, вільна від ігор справжня людська близькість, яка є або принаймні повинна бути найвищою формою людського буття, приносить таку величезну винагороду, що навіть особи з нестійкою рівновагою можуть без страху та жалю відмовитися від ігор, якщо їм пощастить зустріти таку близьку людину."


> "Однак лише невелика кількість людей усе ще можуть чути й бачити по-своєму. Більшість представників людської раси втратила здатність бути художниками, поетами чи музикантами, адже вони не можуть безпосередньо бачити та чути, а змушені отримувати інформацію з інших вуст. Відновлення цієї здатності ми називаємо «усвідомленням»."


Тому людині, яка просто хоче почитати щось про психологію, я б **не радила цю книгу**. Є набагато доступніші й сучасніші варіанти для широкого кола читачів.

А от тим, хто вже вчиться на психолога чи психотерапевта, цікавиться методом транзакційного аналізу, вона, напевно, може бути корисною.

**А ви читали Берна? Цікаво, як вам зайшло? **

**P.S. **Шукала, де можна замовити, і виявилось, що зараз це не так просто. Знайшла [уцінене видання за 250 грн на сайті КСД.](https://ksd.ua/product/ihry-u-iaki-hraiut-liudy-utsinka)

[Книготерапія](https://t.me/knygoterapiia)** **[Підписатись](https://t.me/knygoterapiia)