Павло Дерев’янко  «[Аркан вовків](https://starylev.com.ua/knyga-litopys-sirogo-ordenu-arkan-vovkiv)», Видавництво Старого Лева 

Мабуть, я трохи завищила очікування від цієї книги, бо до читання бачила переважно захоплені відгуки. А може, просто це не зовсім мій жанр чи я не в тій віковій категорії. У будь-якому разі, не можу сказати, що я в захваті.

"1845 рік, землі Українського Гетьманату, незалежної держави від часів Богдана Хмельницького. Юний Северин Чорно­вовк ступає на вовчу стежку і готується стати характерником та вступити до Сірого Ордену. Він — той, хто йде за покликом серця, а по­ки мріє отримати золоту клямру з відлитим обрисом характерника Мамая і пережити перетворення — одну з найбільших містерій Ордену. Попереду перші випробування, знайомство з побратимами, перше кохання та розчарування, перші справжні завдання й випробування долі… Усе це на межі двох світів — реального та потойбічного, усе на межі двох сутностей — людської та вовчої.

Хто переможе у цій боротьбі? Яку ціну має заплатити той, у кого гаряче серце, перед обов’язком та обітницями, що скріплені кривавими печатями? Дикий, містичний та могутній аркан вовків розпочато!"

**Перші дві третини мені було відверто скучнувато**. Наче й цікава сама ідея альтернативної історії, є пригоди, магія, козаки, перегукування з нашої ситуацією зараз, але мені чогось не вистачало.

Мабуть, розкриття персонажів і психології. Особливо недостатньо розкритими здалися жіночі персонажі. **Загалом книга справляла враження підліткової історії — пригодницької, динамічної, але без тієї психологічної глибини, яку я зазвичай шукаю в художніх книгах.**

А от ближче до кінця нарешті стало цікаво. Останню третину я вже читала значно швидше 

Ще мені сподобалася мова — атмосферна!


> "Не існує ніякої долі, є тільки шляхи, що ми обираємо та долаємо, і кожен шлях, попри всі сподівання та бажання, може обірватися у найменш очікуваний момент."


> «— Ти житимеш чужинцем серед людей. Чи бажаєш іти далі? Вороття не буде. — Так. — То йди»


> «Не бачити раю, не мати спокути, Поляжу навіки, до нені прикутий. Зійду в небо синє дубком чорнолистим, Вберусь восени у червоне намисто».


> “Не можна кинути людину під кригу і сподіватися, що так вона навчиться плавати.”


> “— У держав немає друзів, Северине, — повчав Захар. — Є лише тимчасові союзники.”

**
Тож якщо ви любите пригоди, фентезі та альтернативну історію, «Аркан вовків» цілком може зайти. **А от якщо, як і я, більше шануєте дорослу прозу з добре прописаними персонажами та психологією, може трохи не вистачити глибини.

Чи буду читати цикл далі? Спочатку була майже впевнена, що ні. Але після останньої третини вже не така категорична 

Якщо друга й третя частини будуть більше схожі на кінець першої, то, можливо, й продовжу. Розкажіть мені, які вони.

**P.S. **На сайті ВСЛ в наявності лише [електронна версія](https://starylev.com.ua/elektronna-knyga-litopys-sirogo-ordenu-arkan-vovkiv).[Паперову знайшла в "Книгарня "Є"](https://tracking.kim-aff.net/click?pid=1483&offer_id=82&redirect=https://book-ye.com.ua/hudozhnja-literatura/proza/suchasna-ukrayinska-proza/litopys-siroho-ordenu-knyzhka-1-arkan-vovkiv/)  за 650 грн.

[Книготерапія](https://t.me/knygoterapiia)** **[Підписатись](https://t.me/knygoterapiia)