А проте другою трилогією в улюбленому серед читачів Всесвіті все не закінчилося.  Бо 22 вересня цього року вийшла додаткова частина **The Mirror of Infinite Endings (3,5). **

Книжка манюня (256 ст.), але є 20 ілюстрацій. Сюжет повертає читачів до Джекса та Еванджелін після їхнього щасливого кінця. Все нібито ідеально, але є одна таємниця, яка потенційно може переписати реальність, змінити історію і сам фінал їхньої історії. 

Але найцікавіше тут саме маркетинг — доволі ризиковий.  

У спецвиданнях цієї частини різні фінали. Буквально різні закінчення фінальної сцени. 

Тобто видавництво і Гарбер фактично перетворили ідею **«нескінченних закінчень» на механіку продажу**: тема книжки виходить за межі тексту. Різні видання дають різні варіанти того, «що могло статися далі». Я в захваті, але такий хід не для тих авторів і видавців, які бояться негативу в соцмережах. 

Частина фанів вважає різні фінали **ідеальною грою з самою концепцією книжки**. Назва буквально обіцяє «нескінченні закінчення», а в цьому Всесвіті уже є тема нестабільних, змінних історій і проклять, через які фінал не завжди один і той самий. У фанатських обговореннях це називають «дуже в стилі Ґарбер» і хвалять за те, що фізичне видання продовжує логіку сюжету.

Але друга частина аудиторії реагує різко негативно. Головна претензія: різні обкладинки, зрізи чи ілюстрації — це колекційний бонус, а **різні сюжетні фінали вже змушують купувати кілька копій, щоб отримати повну картину**. Така механіка не мотивує колекціонувати, а навпаки — відбиває бажання купувати взагалі, бо сприймається як штучне розділення контенту між виданнями. 

Ще пишуть, що типу нерівний доступ, бо ці книгарні-мережі є не в усіх країнах, тож виходить дуже дорого. От якби це був безкоштовний контент для фанатів, а комерція — вже занадто (кляті капіталісти, як автори посміли заробляти гроші). 

Що думаєте?