Професор англійської літератури Стюард Лі на [сторінці Оксфордського університету](https://www.instagram.com/reel/De_jRmIo0l-/?xtok=MTB5ODhnMjZ3cDZvMQ==)(2,4 млн підписників) розказує про феномен серії «Двір шипів і троянд» Сари Маас. Уявіть, людина із начитаністю, знаннями і досвідом може це робити без закочування очей (чомусь дехто із інших читачів й читачок без всіх цих знань не може це зробити). 

Він каже, що сучасне фентезі стало масово популярним не лише через магію чи романтичну складову, а тому що воно дає сучасній аудиторії знайомі структури, емоційно доступні світи й сильний зв’язок із власним досвідом читача. А це також передбачає інтимні стосунки. 

Ще там є дуже цікаві і вартісні коментарі. Ось один із них: 

«Мені здається, тут не враховано значно глибшу зміну. Справа не в тому, що до пригод просто додали романтичну лінію. Ми переходимо від історій, побудованих навколо чоловічої героїчної подорожі, до історій, у центрі яких — жіноча.

У «Володарі перснів», наприклад, жінки переважно залишаються на периферії головного квесту. Усе Братство складається з чоловіків. Ми захоплюємося їхньою відданістю й мужністю, співпереживаємо їхній боротьбі, але не обов’язково бачимо в них себе.

В ДШІТ та інших книжках цього жанру жінки стоять у центрі історії. Вони стають сильними лідерками, вибудовують союзи, кидають виклик авторитетам і відкривають, ким є насправді.

Саме тому ці книжки так сильно відгукуються жінкам. Ми не просто захоплюємося цими героїнями. Ми впізнаємо в них себе і через ці історії уявляємо, ким можемо стати.»