На початку вересня сильний зубний біль приводить Рільке до Західного хоспісу Берліна. Звідти він пише своїй близькій подрузі Єві Кассірер і між іншим ділиться враженнями від [«Смерті у Венеції»](https://laboratory.ua/products/smert-u-venetsii-ta-inshi-novely?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=2026-09_catalog_lab&utm_content=2026-09-07_tg_post_smert_u_venetsii_ta_inshi_novely_v1) Томаса Манна, яку саме встиг дочитати:


> «У першій частині мене багато що сильно здивувало. Вона чудова. А от від другої частини маю протилежні враження, тому й не знаю, що робити із загальною картинкою; одне й друге нейтралізується всередині мене».


На цьому літературна критика закінчується, а Флоріан Іллієс повертає нас до значно прозаїчнішої реальності: «Потім Рільке знову йде до стоматолога».

Цей епізод Іллієс вихоплює з повсякдення 1913 року у [«1913: Літо століття»](https://laboratory.ua/products/1913-lito-stolittya?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=2026-09_catalog_lab&utm_content=2026-09-07_tg_post_1913_lito_stolittya_v1). А ми не могли пройти повз таку зустріч двох авторів на одній сторінці — тим паче, що сьогодні можемо продовжити цей літературний маршрут і [прочитати](https://laboratory.ua/products/tomas-mann-komplekt-smert-u-venetsii-chornyj-lebid-buddenbroky?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=2026-09_catalog_lab&utm_content=2026-09-07_tg_post_tomas_mann_komplekt_v1) самого Томаса Манна українською.

Тож якщо захочеться перевірити, що ж так збентежило Рільке у [«Смерті у Венеції»](https://laboratory.ua/products/smert-u-venetsii-ta-inshi-novely?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=2026-09_catalog_lab&utm_content=2026-09-07_tg_post_smert_u_venetsii_ta_inshi_novely_v1), знаєте, куди рухатися далі