буває такий настрій, коли хочеться прям поплакати через книжку. на такий випадок я тримала непрочитаною «тисячу осяйних сонць» — про двох жінок з афганістану

«маріям було пʼять років, коли вона вперше почула слово "гарамі"»

[#першийрядок](?q=%23%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA) книжки, яка чекала свого часу і тепер не відпускає, сьогодні пів дня сиджу читаю, подобається дуже сильно.