повернулася до читання «оповіді служниці», на диво йде легко, хоча сама книжка ну дуже депресивна.

вона написана ніби щоденник жінки, яка стала служницею в тоталітарній державі. і це така собі будденість, в якій інформацію про світоустрій треба збирати по шматочкам і уривкам фраз (люблю таке)