Кароче, вересень в мене оголошений місяцем ремонту бричок. 

Дві ремонтую хлопам на відстані, одна, сьогоднішня, ремонтується в Франику паном другом, а одна безпосередньо в мене. 

І шо характерно, я почала знаходити в цьому якесь збочене задоволення. 
У всякому випадку, коли мені кажуть за якісь запчастини які треба міняти, я починаю рити шо воно таке, для чого, яку функцію виконує і як працює. 
Чує мій фіст, шо поки ці брички зроблять, я вже буду готова самостійно ремонтувати свою таратайку.)))

Бля, верніть мені збори на відому мені з усіх сторін медицину!