Цілий день сьогодні стирчу на гаражах, чекаю черги. 
Нарешті дочекалась. 
Одну з цих машинок привезла я. 
Не питайте яку, мені досі страшно, шо я сама її через пів міста гнала. 

Як згадую, руки знову труситись починають. 
Оці три машинки, разом з "моєю" військові. На чому ті сонечки тільки не їздять. 

Кароче, це я шоб ви понімали, до того, шо я сьогодні вся в душевних переживаннях, в ахує і не в ресурсі. 
Може до вечора попустить, прийду. 

Не скучайте