9:00 – хвилина мовчання 

Молодший сержант Олег Душний на псевдо Дух жив у місті Белз на Львівщині. Працював зварювальником. Захоплювався спортом і не уявляв життя без тренувань.

Коли в 2014 році почалася російсько-українська війна, Олег добровільно пішов на фронт. Обіймав посади стрільця, помічника гранатометника та механіка-водія.

Під час повномасштабного вторгнення боронив Батьківщину у лавах 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ. Спочатку був штурмовиком, а згодом став командиром розвідувальної групи. 


> «Олег був надзвичайно щирою, доброю, веселою, цілеспрямованою та справедливою людиною. Був для мене прикладом справжнього чоловіка – таким, яким він і має бути», – написала сестра Ольга Гевич.


Олег Душний поліг 11 квітня 2025 року в Курській області РФ. Захисникові було 29 років.

Оборонець мав статус УБД, став повним кавалером ордена «За мужність», відзначений нагрудним знаком «Золотий хрест». 

У нього залишилися батьки, дружина, сестра, двоє братів, племінники та похресники.