9:00 – хвилина мовчання 

Вадим Мукосієнко народився на Рівненщині. В дитинстві разом із родиною переїхав до Маріуполя.

Після строкової служби одружився. У подружжя народилися двоє синів – Олег і Віталій. 


> «Він був доброю, чесною і принциповою людиною. Багато працював заради Маріуполя, а найбільшою цінністю для нього була сім'я. Я захоплювалася його мудрістю, почуттям гумору, щедрістю й умінням підтримати інших», – згадала дружина Тетяна.


Вадим працював водієм на металургійному комбінаті «Азовсталь», згодом – інженером з охорони праці в підрядній організації. Пізніше закінчив факультет правознавства Бердянського державного педагогічного університету. У 2010 році влаштувався до адвокатської контори. Активно долучався до громадського та політичного життя.

На початку повномасштабного вторгнення Вадиму було 63 роки. Він приєднався до 107-го окремого батальйону тероборони.

Вадим Мукосієнко поліг 21 березня 2022 року в Маріуполі.

У нього залишилися дружина, двоє синів та онук.