Ігор Макарюк був майстром на всі руки. Добре розбирався в автомобілях, будівництві та електриці, умів готувати й мав власні кулінарні секретики, які не розкривав навіть дружині. Захоплювався подорожами та відпочинком на природі, особливо біля моря. Мріяв побувати в горах і побачити океан.

У цивільному житті Ігор був приватним підприємцем. Мав власний автопарк, займався перевезенням хлібобулочних виробів, а згодом разом із дружиною розвивав сімейний бізнес і випікав здобу в мініпекарні.

Понад 11 років чоловік мріяв про дітей. Коли народилися доньки-двійнята, найбільше хотів для них щасливого дитинства й майбутнього в мирній країні.

У липні 2025 року Ігор доєднався до лав ЗСУ. Служив заступником командира взводу, мав псевдо Макар. Побратими згадують його як надійного, мужнього й спокійного воїна.

24 вересня 2025 року захисник поліг унаслідок ракетного удару в селищі Гончарівське на Чернігівщині. Йому було 40 років.