Ірина Кулішова близько 40 років була машиністкою крана на заводі.

На дозвіллі займалась садівництвом, обожнювала вирощувати квіти. Територію біля свого будинку прикрашала декоративними фігурками, любила створювати навколо затишок і красу. Вела активний спосіб життя, захоплювалася подорожами.

На початку повномасштабного російського вторгнення виїхала на захід України, проте через кілька місяців повернулася додому в рідний Нікополь Дніпровської області, адже вважала, що саме там їй найкраще.


> «Моя тітка була людиною, яка не залишалася осторонь, коли комусь потрібна допомога. До останнього намагалася допомогти іншим, не думаючи лише про власну безпеку. Вона дуже любила життя, мала багато друзів», – розповіла племінниця Олена Антонюк.


Життя Ірини Кулішової обірвалося 14 серпня 2026 року в  Нікополі внаслідок російського обстрілу. Їй було 68 років.

В Ірини залишились дві рідні сестри, племінники і племінниці.