**Найважчі прощання — не завжди з людьми**

**Іноді найболючіше — відпустити не людину, а майбутнє, яке ви собі уявляли.**

Дім, у якому планували жити.

Роботу, якій присвятили роки.

Мрію, заради якої відмовляли собі в багатьох речах.

Життя, яке мало скластися зовсім інакше.

І ніхто не бачить цієї втрати.

Бо формально нічого не сталося.

Просто ви більше не можете рухатися до того, що колись було таким важливим.

Але прощатися з очікуваннями іноді не легше, ніж із людьми.

Адже доводиться відпускати не лише плани.

А й частину себе, яка щиро вірила, що все буде саме так.

**Дозвольте собі сумувати за тим, чого так і не сталося.**

Не кожна втрата має бути видимою для інших, щоб ваші почуття були справжніми.

І не кожне прощання означає кінець.

Іноді воно звільняє місце для життя, якого ви ще не вмієте уявити.