**Так «очищали» «Енергоатом» від людей Деркача, що в керівництві опинився кандидат зі старої атомної вертикалі?**

В «Енергоатомі» визначилися з новим керівництвом. **Переможцем конкурсу на посаду голови правління компанії став Юрій Ткачук**, який очолює «Укргазвидобування». Але разом із цим Наглядова рада фактично розділила керівництво компанією: окремо визначили кандидата на посаду **Chief Nuclear Officer (CNO) - директора, відповідального за ядерну та радіаційну безпеку. Ним став **[Павло Павлишин](https://t.me/mosiychuk72/53648)**.**

Посада ця далеко не декоративна. Сам «Енергоатом», оголошуючи міжнародний конкурс, зазначав, що CNO має відповідати за безпечну експлуатацію атомної генерації. Під час відбору кандидатам обіцяли **всебічну перевірку доброчесності, ділової репутації та професійного досвіду**.

І от саме прізвище переможця цього конкурсу викликає низку запитань. Бо останні роки українську атомну галузь нібито намагаються очищати від старих кадрових мереж, російських впливів та людей, пов'язаних із колишнім керівником «Енергоатому» **Андрієм Деркачем**. А тепер на одну з ключових посад у компанії заходить Павло Павлишин - людина, чия кар'єра значною мірою припала саме на період старої атомної управлінської вертикалі.

**Павлишин очолив Рівненську АЕС у 2012 році, за президентства Віктора Януковича.** Паралельно він був депутатом Рівненської обласної ради: офіційні документи прямо фіксують його як **члена фракції Партії регіонів**. Згодом Павлишин піднявся ще вище: у грудні 2019 року став тимчасовим керівником усього «Енергоатому», після чого повернувся на РАЕС.

Але завершення його кар'єри на станції було далеко не безхмарним. У 2022 році Павлишина перевели з посади генерального директора РАЕС до «Атомремонтсервісу». Окремо в медіа порушувалося питання щодо його ліцензії на діяльність, пов'язану з управлінням ядерною установкою: повідомлялося, що її дію свого часу зупиняв регулятор через систематичні порушення ліцензійних умов. І це особливо цікаво тепер, адже перед остаточним призначенням Павлишина на нову посаду він знову має пройти відповідне ліцензування.

Окрема історія - родина Павлишина. Його син Євген став фігурантом резонансної кримінальної справи після конфлікту на базі відпочинку у 2022 році. [Після побиття 64-річна жінка опинилася в лікарні та за кілька днів померла](https://t.me/mosiychuk72/53654).

А тепер найцікавіше - [хто може стояти за поверненням Павлишина у велику атомну енергетику](https://t.me/mosiychuk72/53659)**.** За наявною інформацією, серед людей, зацікавлених у його просуванні, називають колишнього голову Держатомрегулювання **Григорія Плачкова**. У публічному просторі на підтримку професійних якостей Павлишина також виступала експертка **Ольга Кошарна**.

А далі цей кадровий ланцюг веде до значно цікавіших прізвищ. Плачков свого часу працював у системі Міненерго, а згодом перейшов до «Енергоатому» за часів **Микити Константінова**. Сам Константінов у 2013–2014 роках виконував обов'язки президента «Енергоатому». До цього він уже працював першим віцепрезидентом компанії з економічної політики та корпоративного розвитку.

І ось тут з'являється **Андрій Деркач**. Константінов працював віцепрезидентом «Енергоатому» в період, коли компанію очолював Деркач. Після Революції гідності Константінов виїхав з України та продовжив кар'єру вже в російській атомній галузі в **структурах «Росатому».**

Саме тому нинішнє рішення щодо Павлишина виглядає щонайменше парадоксально…

**_Роками говоримо про необхідність вичистити українську атомну енергетику від російського впливу та старих кадрових мереж Деркача. А після чергової реформи й міжнародного конкурсу на одну з найважливіших посад у «Енергоатомі» обирають людину, довкола просування якої знову виникають прізвища представників тієї самої старої атомної вертикалі._**