**У Болівії знайшли новий вид котячих, папірологи прочитали текст на сувоях без потреби у їх розгортанні, а нейромережі сплутали малюнки хрестиком з кросвордами. Це найцікавіші наукові новини тижня!**

 У Болівії [знайшли новий вид леопардів](https://nauka.ua/news/pershij-za-stolittya-novij-vid-kotyachih-znajshli-u-boliviyi)  —  роду невеликих котячих з Центральної та Південної Америки, до якого належать оцелоти. Уперше його зафіксували ще у 2016 році, коли місцевий мешканець повідомив у притулок для диких тварин, що протягом року тримав удома цього леопарда, вважаючи його дивним домашнім котом. Це перший новий вид котячих, відкритий з 1923 року.

 Фізики ЦЕРН [опублікували деталі того, як 24 березня цього року їм вдалося вперше перевезти антипротони за межі лабораторії](https://nauka.ua/news/fiziki-cern-rozpovili-pro-pershe-perevezennya-antimateriyi-za-mezhi-laboratoriyi), де їх отримали, без втрати жодного з них у процесі. Для цього використали пастку зі власним магнітним й електричним полем, яка утримувала антипротони чітко в центрі контейнера, а транспортували її у звичайній вантажівці. 

 Біологи [вживили мишам людські органоїди мозку](https://nauka.ua/news/lyudski-klitini-mozku-prizhilisya-v-mishej-i-peredali-signali-odna-odnij-misham-dlya-cogo-vidalili-chastinu-mozku) — мініатюрні копії органа, вирощені зі стовбурових клітин, які частково відтворюють його будову та функції. Ці органоїди почали обмінюватися речовинами з мишачими нейронами, утворили робочі мережі для передавання сигналів, і навіть впливали на поведінку тварин.

 Усупереч відомому вислову «всі дороги ведуть до Риму», столиця імперії [виявилася не найважливішим вузлом її сухопутної дорожньої мережі.](https://nauka.ua/news/rimski-dorogi-viyavilisya-majzhe-pryamimi-ale-do-rimu-ne-veli) Мережевий аналіз понад 300 тисяч кілометрів римських доріг показав, що найбільш центральним вузлом Римської імперії був Візантій (сучасний Стамбул), адже через нього з'єднувалися європейська й азійська частини мережі. 

 Дві самиці японських макак [всиновили чужих дитинчат попри те, що уже мали декілької власних.](https://nauka.ua/news/makaki-vsinovili-ditinchat-bez-vtrati-vlasnih) Зазвичай таку поведінку спостерігають у самиць, що втратили власне дитинча. Окрім цього, випадки відрізнилися й тим, що дитинчат всиновили через тривалий час після втрати біологічної матері — місяць для першого дитинчати та сім для другого.

 Нейронні мережі [побачили кросворди у складених із хрестиків силуетах об'єктів](https://nauka.ua/news/nejronni-merezhi-pobachili-krosvordi-tam-de-lyudi-vpiznali-predmeti). В експерименті, де почергово змінювали текстуру, деталі та форму зображених предметів та порівнювали відповіді людей і моделей, зясувалося, що люди значно краще за машини розпізнають зображення, де загальний обрис предмета зберігався, а деталі зникали. 

 Водяного льоду на місяці [виявилося недостатньо для підтримання життя міста-мільйонника протягом більш як століття](https://nauka.ua/news/misyachnoyi-krigi-viyavilosya-nedostatno-dlya-pidtrimannya-zhittya-mista-miljonnika) навіть якщо 98 відсотків води будуть очищати й використовувати повторно. Єдиними способами подолати це обмеження науковці називають знаходження більших запасів води або покращення ефективності повторного використання води приблизно вдесятеро.

 Управління з продовольства й медикаментів США [схвалило препарат Isembyld](https://nauka.ua/news/u-ssha-shvalili-liki-vid-rujnuvannya-myaziv-pri-spinalnij-myazovij-atrofiyi) — перші ліки, які сприяють відновленню м’язової маси, втраченої через спінальну м’язову атрофію. Його застосовуватимуть для пацієнтів, які вже отримують терапію для компенсації пошкоджень у нервовій системі. 

 Папірологи [створили штучні копії давньогрецьких сувоїв](https://nauka.ua/news/papirologi-skopiyuvali-j-prochitali-obvugleni-pislya-viverzhennya-vezuviyu-suvoyi), які постраждали в давньоримському місті Геркуланум під час виверження Везувію, й успішно розшифрували текст на них без потреби у розгортанні сувою. У цьому їм допоміг свинець, який виявили й у чорнилах справжніх пошкоджених сувоїв. 

 Самиця африканського дикого пса [пройшла 2300 кілометрів від своєї зграї в пошуках партнера, але померла в людській пастці.](https://nauka.ua/news/samicya-afrikanskogo-dikogo-psa-projshla-2300-kilometriv-u-poshuku-partnera-j-pomerla-v-lyudskij-pastci)Міграція в пошуках нової зграї дуже важлива для африканських псів і це робить їх вразливими перед фрагментацією середовища існування через побудову доріг і міст та потраплянням у пастки на шляху крізь території з високою щільністю населення.