** У травні 2019 року на інтернет-форумі про паранормальні явища анонім опублікував нічим не примітне фото порожньої кімнати з жовтими шпалерами

Підпис попереджав: якщо необережно «випасти з реальності», опинишся у Залаштунках (Backrooms) — серед мільйонів квадратних кілометрів порожніх кімнат, смороду старого вологого килима й нескінченного гудіння флуоресцентних ламп. 

І хоча насправді знімок зробили під час звичайного ремонту в штаті Вісконсин, мільйони людей по всьому світу відчули від нього однаковий безпричинний холодок, а влітку 2026 року екранізація «Залаштунків» стала одним із найкасовіших горорів в історії.   

Чому порожні офіси, басейни чи готельні коридори викликають тривогу навіть без жодного монстра в кадрі? А головне — чому ми так парадоксально любимо фільми жахів, і невже наші мозок і тіло реагують на них ніби на справжню загрозу?

У фінальному випуску цьогорічної «Наукової історії жахів» розбираємося, як еволюція навчила нас боятися і чому ми добровільно платимо за переляк&#33;

[Читати&#33;&#33;&#33;](https://nauka.ua/article/naukova-istoriya-zhahiv-za-lashtunkami-strahu)

