**Вдихання запаху кави покращило настрій, фільми жінок-сценаристок заробили більше грошей, а мозок собак розрізнив слова майже так, як це відбувається у мозку людей. Це найцікавіші наукові новини тижня!**

 П’ятихвилинне вдихання запаху кави [покращило настрій молодим людям](https://nauka.ua/news/zapah-kavi-pokrashchiv-nastrij-lyudyam-yihnij-mozok-stav-bilsh-rozslablenim), зменшивши прояви депресії та тривожності. При цьому зміни відобразилися й на електричній активності мозку — після вдихання запаху кави індекс розслабленості, вирахуваний на основі цієї активності, збільшився.

 Науковці [порахували, що причиною посилення хвиль спеки в Європі щонайменше з 2021 року були викиди парникових газів](https://nauka.ua/news/vikidi-pislya-pidpisannya-parizkoyi-ugodi-posilili-yevropejski-hvili-speki-cya-ugoda-mala-spovilniti-poteplinnya) після 2015 року. У цьому році було підписано Паризьку угоду, згідно з якою країни зобов’язувалися зменшити викиди, щоб не допустити підняття середньої глобальної температури на більш як 1,5 градуса Цельсія понад доіндустріальний рівень. 

 Біологи з'ясували, що ділянки заднього мозку, які залучені у дихання та інші процеси підтримання життєдіяльності та ділянки мозку, що пов’язані зі сприйняттям інформації та її обробкою [розвиваються з двох різних груп стовбурових клітин](https://nauka.ua/news/dvi-rizni-grupi-stovburovih-klitin-dali-pochatok-kori-mozku-ta-vidpovidalnim-za-dihannya-dilyankam). Це відкриття дозволить виростити нейрони заднього мозку, необхідні для вивчення захворювань, що виникають саме в цьому відділі.

 Фільми з жінками-сценаристками, але режисером чоловіком [заробили на третину більше за ті, що були і написані, і зняті чоловіками](https://nauka.ua/news/zhinki-scenaristki-prinesli-filmam-na-tretinu-bilshi-pributki-pri-odnakovomu-byudzheti), коли початковий бюджет у них був однаковим. Водночас, жінки рідше знімають кіно з великими бюджетами  — можливо, їх побоюються залучати масштабних проєктів, хоча результати показують, що це може збільшити прибутки.

 Красиві метелики [отримали більше уваги науковців і непропорційно частіше траплялися у кількох ключових європейських природоохоронних документах](https://nauka.ua/news/krasivi-meteliki-privernuli-bilshe-uvagi-naukovciv-i-zahisnikiv-prirodi) порівняно з менш привабливими видами. Частково це пояснили тим, що на внесення метеликів до охоронних списків нерідко впливає суспільний інтерес та історичне ставлення до них. 

 Діти, чиї матері погано спали на пізніх термінах вагітності, [мали меншу вагу після народження, але більшу — в перший-другий рік життя](https://nauka.ua/news/nedosip-materi-pid-chas-vagitnosti-povyazali-z-ozhirinnyam-v-ditej). Такий швидкий набір ваги в ранньому дитинстві пов’язують із більшим ризиком ожиріння в дорослому віці.

 Сейсмологи [зафіксували, що підземні ядерні випробування КНДР під горою Мантап у 2006-2017 роках призвели до виникнення близько 1400 землетрусів](https://nauka.ua/news/yaderni-viprobuvannya-kndr-aktivuvali-rozlomi-pid-goroyu-mantap)попри те, що ця зона сама по собі сейсмічно неактивна. Автори припускають, що повторні вибухи пошкодили неглибокі шари стабільної континентальної кори та поступово перерозподілили в них напруження.

 Незвично низьку частоту деменції серед болівійських аборигенів [пояснили тим, що місцеві мешканці з цим діагнозом помирають частіше, ніж в інших регіонах світу](https://nauka.ua/news/ridkisnist-demenciyi-sered-bolivijskih-aborigeniv-poyasnili-visokoyu-smertnistyu-vid-neyi). Таким чином не так часто потрапляють до реєстрів тих, хто живе з цим діагнозом. Водночас, причини деменції у аборигенів стає порушення кровопостачання мозку, а не хвороба Альцгеймера.

 Мозок домашніх собак [навчився розділяти потік мовлення на окремі слова так, як це робить людський мозок](https://nauka.ua/news/kontakt-iz-movoyu-navchiv-sobak-rozpiznavati-slova-yak-ce-roblyat-lyudi)  — незалежно від того, чи жили вони з людьми від самого народження, чи стали домашніми пізніше. Досі науковці вважали, що така обробка слів мозком притаманна лише людям і є наслідком пристосування людини до самостійного мовлення.

 Секс понад чотири рази на тиждень [пришвидшив зачаття дитини на понад місяць, порівняно зі сексом до одного разу на тиждень](https://nauka.ua/news/seks-ponad-chotiri-razi-na-tizhden-prishvidshiv-zachattya-ditini). При цьому таке пришвидшення не залежало від індексу маси тіла, регулярності менструації чи наявності ендометріозу, які традиційно вважають факторами, що впливають на успішність запліднення.