****  Завершився нобелівський тиждень, постійний зимовий час виявився кориснішим за літній, а фізики запустили перші ядерні годинники на торії. Це найцікавіші наукові новини тижня&#33;**

 Нобелівську премію з фізіології або медицини у 2026 році&nbsp;[присудили Карлу Дейссероту, Петеру Гегеману та Георгу Нагелю за відкриття світлочутливих іонних каналів](https://nauka.ua/news/nobelivska-premiya-z-fiziologiyi-chi-medicini-2026)&nbsp;та дослідження їх використання в оптогенетиці. Їхнє відкриття дозволило на молекулярному рівні вивчати процеси поведінки організмів: від виникнення спраги до агресії та механізмів появи залежностей.

 Нобелівську премію з фізики у 2026 році&nbsp;[присудили Френсісу Галзену за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube](https://nauka.ua/news/nobelivska-premiya-z-fiziki-2026)&nbsp;та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження. Це досягнення започаткувало нову еру нейтринної астрономії та дозволило вченим досліджувати найекстремальніші явища Всесвіту.

 Нобелівську премію з хімії у 2026 році&nbsp;[присудили Анрі Кагану та Кенсо Соаї за відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі](https://nauka.ua/news/nobelivska-premiya-z-himiyi-2026). Винайдений ними спосіб проведення хімічної реакції дозволяє отримувати молекули лише певної дзеркальної форми, що критично важливо для розробки безпечних ліків.

 Канадські дослідники&nbsp;[показали, що постійний зимовий час буде кориснішим для здоров'я населення, ніж постійний літній](https://nauka.ua/news/postijnij-zimovij-chas-viyavivsya-korisnishim-dlya-zdorovya-nizh-postijnij-litnij). За зимового часу світанок настає раніше, і це допомагає внутрішньому годиннику синхронізуватися після пробудження. Утім, будь-який постійний час кращий за регулярне переведення годинників.

 Білохвості олені частіше&nbsp;[тікали від звуків диких свиней, ніж від голосів койотів — їхніх природних хижаків](https://nauka.ua/news/oleni-silnishe-zlyakalisya-svinej-konkurentiv-nizh-kojotiv-hizhakiv). Науковці припустили, що така реакція зумовлена тим, що свині є своєрідними «суперконкурентами» оленів: завдяки високій плодючості та неперебірливості у їжі вони змагаються з оленями одночасно за їжу та територію.

 Єгиптологиня Челсі Кауфман з Університету Джонса Гопкінса&nbsp;[змогла розгледіти на стіні давньоєгипетської гробниці, якій близько 3500 років, кличку пса](https://nauka.ua/news/yegiptologinya-prochitala-na-stini-grobnici-imya-psa-yake-propustili-ponad-sto-rokiv-tomu), яку пропустили в 1913 році, коли вперше описували цю гробницю. Пса звали Дуаті, тобто «Той, хто з підземного світу», і це одне з прізвиськ Анубіса, бога, який у давніх єгиптян опікувався мертвими.

 Всесвітня організація охорони здоров'я вперше&nbsp;[випустила рекомендації щодо того, як лікувати ожиріння в дітей і підлітків](https://nauka.ua/news/vooz-porekomenduvala-likuvati-ozhirinnya-v-ditej-i-pidlitkiv-bez-operacij-i-preparativ). Основними підходами в них назвали поєднання дієти, фізичної активності, поведінкової чи психотерапії та різних втручань з використанням смартфонів, наприклад програм для відстеження рухливості.

 Пробудження власників посеред ночі частіше&nbsp;[передувало пробудженню їхніх собак, аніж навпаки](https://nauka.ua/news/nespokijnij-son-vlasnikiv-zavadiv-spati-yihnim-sobakam). Водночас спільний сон із собакою в одному ліжку не погіршив об'єктивні показники тривалості чи ефективності сну людей, які мали лише одного собаку. Таким чином, припущення про те, що собаки заважають власникам спати, не підтвердилося.

 Дві команди фізиків&nbsp;[побудували годинники, у яких відлік часу спирається на перехід між станами в ядрі торію-229](https://nauka.ua/news/fiziki-zapustili-pershi-yaderni-godinniki-na-osnovi-toriyu-229). За секунду вимірювання частота одного з них відхилялася приблизно на половину частки на трильйон, а в іншому за добу безперервної роботи цей показник знизився приблизно до однієї частки на сто трильйонів.

 Шимпанзе&nbsp;[використали різні звуки, щоб повідомити родичів про наявність різних видів їжі](https://nauka.ua/news/shimpanze-rozpovili-rodicham-pro-riznu-yizhu-za-dopomogoyu-riznih-vigukiv), а їхні родичі успішно розрізнили ці звуки між собою. Раніше науковці вважали, що ці тварини позначають різними звуками лише більш та менш цінну їжу, але з'ясувалося, що в межах цих категорій вони також використовують окремі звуки для кожного виду їжі.