[​​](http://telegraph.controller.bot/files/1655048138/AgACAgIAAxkBAAKzxmqxViBrdkiHPw035XQJwHswmSf9AALEI2sbIx-JSZOqgS1HDqC5AQADAgADeQADPQQ)**Довіра до фінансових ринків: наступні виклики для творців політики**.

Таку тему обговорили Девід Марш (OMFIF) та Яцек Ястшембський (Польська комісія з фінансового нагляду) – учасники першої панельної дискусії на [#NBUNBPconference26](?q=%23NBUNBPconference26).

 Модерував розмову Сергій Ніколайчук, перший заступник Голови НБУ.

Довіра  –  це складне та багатовимірне поняття. На початку розмови Сергій Ніколайчук виокремив її чотири ключові складові:

довіра до центрального банку;
довіра до фіскальної політики;
довіра учасників ринку;
інституційна та геополітична довіра.

Важливо, щоб усі ці складові були забезпечені.

Зі свого боку, учасники дискусії наголосили, що швидкість поточних змін вимагає від центробанків передбачуваності та активної комунікації із учасниками фінансового ринку.

Переказуємо основні меседжі дискусії.


 **Від ризику  –  до невизначеності**

Світ дедалі частіше стикається саме з невизначеністю. На відміну від ризику, майбутній розвиток якого можна оцінити, невизначеність не дає змоги побудувати такий розподіл імовірностей. У таких умовах ключовим завданням стає не прогнозування всіх можливих сценаріїв, а створення максимальної передбачуваності там, де це можливо.

 **Від стабільності – до стійкості**

Також відбувається поступовий перехід від концепції стабільності до концепції стійкості. 

Стабільність, що передбачає здатність системи повертатися до рівноваги, була десятиліттями в основі фінансового нагляду. Однак зараз зміни подекуди бувають настільки значними, що повернення до рівноваги стає недосяжним.

З огляду на це, з часом концепцію стабільності як всеосяжну мету фінансового нагляду та регулювання, ймовірно, замінить концепція стійкості, в основі якої здатність системи адаптуватися до нових умов та продовжувати працювати.

 **Зростання ролі нефінансових ризиків**

Ще один важливий тренд – зміщення уваги від управління переважно фінансовими ризиками до управління нефінансовими, зокрема операційними, ризиками. Серед них особливого значення набуває цифрова стійкість – здатність фінансової системи протистояти технологічним викликам та продовжувати роботу в умовах цифрових збоїв.

На думку учасників дискусії, економіки Європи та США виявилися відносно стійкими та змогли подолати низку шоків. Цьому, зокрема, сприяло збільшення видатків Європи на оборону.

 **Передбачуваність – відповідь на невизначеність**

В умовах високої невизначеності центральні банки та фінансові регулятори намагаються посилювати передбачуваність своєї політики. 

Для цього важливими є чітке визначення та ранжування пріоритетів, планування власних дій, а також активна комунікація з учасниками фінансового ринку. Адже довіра формується не лише рішеннями, а й розумінням того, чого очікувати від політики та інституцій у майбутньому.

 «Центральний банк може мати повну довіру щодо своєї здатності забезпечувати низьку інфляцію у середньостроковій перспективі, але ринки все одно вимагатимуть вищої премії за ризик, якщо сумніватимуться у стійкості державних фінансів і державного боргу чи стійкості інституцій до геополітичних шоків. Україна перебуває в епіцентрі геополітичних ризиків: нам доводиться протидіяти кібератакам і забезпечувати безперервну операційну діяльність фінансового сектору в екстремальних умовах», – підкреслив Сергій Ніколайчук.

 Програма конференції доступна [тут](https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html).

 Запис трансляції:

UA: [https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY](https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY)
EN: [https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E](https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E)