Наслідки посилення російської агресії проти цивільної інфраструктури вже переходять із категорії ризиків у фактичні економічні дані. 

 **Про те, як це впливає на різні сектори економіки та як до цього адаптується бізнес, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для «Інтерфакс-Україна»**.



 **Через ціни**

У липні споживча інфляція пришвидшилася до 7,7% у річному вимірі. Перебудова логістики та пов’язане з нею зростання витрат можуть додати близько 0,4–0,6 в. п. до річної інфляції на кінець 2026 року. 

Водночас про різкий стрибок цін не йдеться: ефект буде розтягнутим у часі. 

 **Через діяльність бізнесу**

Індекс очікувань ділової активності НБУ в серпні знизився до 48,3. Серед основних проблем підприємства називають руйнування виробничих потужностей і складів, ускладнення логістики та блокування морських портів. 

 **Через ринок праці**

Бізнес почав обережніше наймати працівників, але людей для роботи все одно бракує. 

 **Через зовнішню торгівлю**

У липні торговельний дефіцит розширився. Експорт товарів знизився порівняно з попереднім місяцем становив близько 2,9 млрд дол. США, тоді як імпорт і надалі зростав – до 8,8 млрд дол. США.

**Що важливо розуміти?** 

Посилення атак має реальну економічну ціну. Але водночас економіка адаптується. 

Підприємства перебудовують логістику, експортери шукають нові маршрути, відновлюються пошкоджені потужності, фінансова система працює, а українці продовжують заощаджувати в гривні.

Адаптація не означає, що немає втрат. Але росії не вдається досягти головної мети – зупинити українську економіку. 

 Детальніше читайте за [посиланням](https://interfax.com.ua/news/blog/1200560.html).