**Як фінансові інновації та ШІ змінюють роботу центральних банків і які висновки з дискусій у Джексон-Хоулі важливі для України?**

 Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для [NV.ua](http://NV.ua/) підсумував ключові висновки 49 економічного симпозіуму Федерального резервного банку Канзас-Сіті. 

Захід щорічно збирає за зачиненими дверима в Джексон-Хоулі (США) високих представників глобальної фінансової спільноти. 

**Кілька тез**.

 Хедлайнер конференції новий Голова ФРС Кевін Ворш виступив зі стратегічною промовою. Від початку каденції він суттєво зменшив роль forward guidance та розпочав перегляд усталеної практики ФРС. Одна з причин цього – «ефект дзеркальної зали». Він виникає, коли ринки орієнтуються на сигнали центрального банку, а центробанк – на ринкові ціни, які вже врахували ці сигнали. За таких обставин передбачуваним має бути не кожне майбутнє рішення центрального банку, а логіка, за якою воно ухвалюється.

 ШІ потенційно стає макроекономічною змінною. Він здатний впливати на продуктивність, зайнятість, інвестиції та потенційне зростання. Для України це особливо актуально через структурний дефіцит робочої сили: автоматизація може стати одним із джерел підвищення продуктивності та зближення з ЄС.

 Стейблкоїни можуть посилювати доларизацію. Вони роблять вже наявну глибину та ліквідність доларового ринку доступними практично будь-кому, а отже, можуть ще більше посилювати мережевий ефект долара. 

 Швидкість міжнародних платежів залежить від усієї інфраструктури. Значна частина затримок виникає на «останній милі». Для України важливими залишаються інтеграція платіжних систем, розвиток конкуренції та подальше зближення з європейським платіжним простором.

 ШІ створює ризик «асиметрії розуміння». Класична фінансова теорія багато працює з поняттям «асиметрія інформації»: один учасник знає більше за іншого, але проблему можна зменшувати через звітність, аудит, нагляд та аналіз даних. ШІ створює іншу ситуацію – «асиметрію розуміння». Алгоритм може не просто знати більше, а розуміти систему та поведінку людини краще, ніж людина здатна зрозуміти логіку самого алгоритму. Це може мати прямі наслідки для монетарної політики, а технологічна залежність сама собою стає видом системного ризику.

 Санкції – постійна технологічна та інституційна гонитва. Їхню ефективність визначає те, наскільки швидко вдається виявляти й руйнувати нові канали обходу та підвищувати їхню вартість для агресора.
Головний висновок – інституції мають встигати за технологічними змінами. Для України це означає розвивати власну фінансову інфраструктуру та водночас поглиблювати інтеграцію в європейські й міжнародні правила фінансового ринку.

Більше – у [колонці](https://nv.ua/ukr/opinion/finansovi-innovaciji-ta-shi-golovni-temi-simpoziumu-dzhekson-houl-dlya-ukrajini-50641491.html).