[​​](http://telegraph.controller.bot/files/1655048138/AgACAgIAAxkBAAKz0WqxZjAXmhoUPsfTcGdDel4wBBWRAAJ5JGsbIx-JSQABaEaIhRR1FwEAAwIAA3kAAz0E)**Завершуємо перший день **[#NBUNBPconference26](?q=%23NBUNBPconference26)** підсумками панельної дискусії про можливості та виклики для України як лабораторії фінансових інновацій**.
 
Вона зібрала найбільшу кількість учасників:

Олексій Шабан, Національний банк України;
Наталія Микольська, Diia.City United;
Якуб Карновський, KredoBank;
Елізабет Нобл, Європейське управління банківського нагляду;
Андрій Дубас, Асоціація українських банків;
Сергій Наумов, Національна асоціація банків України;
Денис Ястреб, Національна асоціація страховиків України.
 
Модерувала розмову Джемма Ферст (GIZ).
 
Найважливіші тези 
 
 **Фінансовий сектор**
 
Український фінансовий сектор був цифровим і технологічним ще до повномасштабного вторгнення. Водночас війна стала безпрецедентним стрес-тестом, але також і прискорювачем інновацій.
 
Це стало можливим завдяки поєднанню державних реформ, спроможності бізнесу та готовності людей користуватися цифровими сервісами.
 
 **Страховий ринок**
 
Повномасштабне вторгнення змусило фінансовий сектор працювати в умовах постійної невизначеності. Ще у 2022 році банки змогли продовжити роботу завдяки завчасно напрацьованим рішенням: мобільному банкінгу, дистанційній ідентифікації, резервуванню даних та іншим цифровим інструментам.
 
Для страхового сектору війна стала постійним випробуванням здатності оцінювати нові ризики. Водночас Україна продовжила гармонізацію регулювання з європейськими вимогами, розвиває повністю електронні страхові поліси та створила окремі продукти воєнного страхування.
 
 **Масштабування інновацій**
 
Українські інновації мають потенціал виходити далеко за межі внутрішнього ринку. Представники європейського фінансового сектору відзначають високий рівень цифровізації України та здатність держави й бізнесу швидко об’єднуватися для впровадження технологій.
 
Водночас перед Україною та Європою стоять спільні завдання:

інтегрувати фінансові ринки та спростити транскордонний рух капіталу;
ефективніше перетворювати приватні заощадження на інвестиції;
створювати умови для масштабування українського фінтеху на ринках ЄС;
розвивати фінансові інструменти для відновлення та відбудови України.
 
 **Кібербезпека**
 
НБУ роками адаптував вимоги до цифрової стійкості банків у відповідь на реальні ризики. Україна на практиці пережила недоступність великого провайдера зв'язку та оператора державних реєстрів.
 
Вимоги, які здаються гальмом, у критичних умовах виявляються тим, без чого фінансові послуги взагалі неможливо надавати. Водночас світова практика доводить, що збалансоване регулювання може йти на користь інноваціям.
 
 **Фінансова інклюзія**
 
Спільне завдання регулятора та фінансового сектору – забезпечити сталість, безпеку та інклюзивність фінансової системи. Зокрема зробити послуги доступними для ветеранів, людей з інвалідністю, мешканців прифронтових територій та всіх, хто може мати додаткові бар’єри у доступі до фінансів.
 
Україна вже демонструє, що навіть в умовах війни фінансова система може не лише вистояти, а й продовжувати інноваційний розвиток. Важливо перетворити цей досвід на рішення, які масштабуються в Україні й Європі.
 
 Завтра ми продовжимо розповідати про виступи на Х Щорічній дослідницькій конференції. Трансляція другого дня стартує о 10:30.
 
 Переглянути запис першого дня конференції та програму заходу можна на [сайті конференції](https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/).