29 серпня ми згадуємо наших побратимів, які не повернулися з бою.  Тих, із ким ділили службу, дорогу, втому, жарти і тишу. Тих, хто став до боротьби за рідну землю і віддав  власне життя.

Їхня загибель - це наш біль, який не минає. І кожен день, коли Україна дає гідну відсіч ворогу, кожен знищений російський окупант, кожен успішний бій  — це продовження шляху тих, кого вже немає поруч.

Та найбільший тягар цієї втрати несуть їхні родини. Ті, хто чекав удома. Хто знав їх не лише як воїнів і побратимів, а як синів і доньок, чоловіків і дружин, батьків, братів і сестер. Ми знаємо ціну цієї жертви й з глибокою повагою схиляємо голови перед сім’ями полеглих. 

З нами залишаються їхні імена, голоси, характери, вчинки. Ми знаємо, заради чого вони вступили в бій, і тому продовжуємо їхню справу. Ворог стократно заплатить за кожного нашого полеглого побратима. А найвищою шаною їхній пам’яті стане Україна, яка вистоїть і здобуде в бою майбутнє.

[412 ОБрБпС Nemesis](https://412nemesis.army/?utm_source=telegram&utm_medium=organic)

[Instagram](https://www.instagram.com/412_nemesis/) | [TikTok](https://www.tiktok.com/@412_nemesis) |[YouTube](https://www.youtube.com/@412_NEMESIS) | [Facebook](https://www.facebook.com/profile.php?id=61563112943817) | [Threads](https://www.threads.com/@412_nemesis)