І ще один момент із огляду НБУ.
У вересні облікову ставку підвищили до **16%**.

_НБУ пояснює результат_ так:
 строкові гривневі депозити зросли на **3,2 млрд грн**;
 портфель гривневих ОВДП - на **2,6 млрд грн**.

Логіка регулятора зрозуміла: _вища ставка робить гривневі заощадження привабливішими, стримує попит на валюту та має допомагати боротися з інфляцією._

Але є й інший бік.
Вища облікова ставка - **це дорожчі гроші в економіці.**
А отже - 
**дорожчі кредити, складніші інвестиційні рішення, дорожчий оборотний капітал для бізнесу.**

І все це відбувається на тлі того, що сам НБУ вже фіксує **погіршення ділових настроїв та економічної активності**.

Тому питання тут не в тому, добре чи погано, що зростають депозити.
Питання в іншому: **яку ціну реальний сектор економіки платить за таку монетарну політику?**

**Бо зростання депозитів - це ще не зростання економіки.**
І якщо гроші дедалі охочіше залишаються на депозитах та в ОВДП, то чи достатньо їх залишається для кредитування бізнесу, інвестицій і розвитку виробництва?