У журналі **PeerJ** щойно вийшла наукова стаття, присвячена незвичним викопним утворенням із міоценових відкладів Белтахува, Клещувського грабену в Польщі. На вигляд вони нагадують невеликі видовжені мінеральні тіла. Але вчених давно цікавило питання: **це справді давні екскременти чи просто дуже переконлива гра мінералів?**

Виявилося, копроліти.
**Копроліти** — це скам’янілі екскременти давніх тварин. І хоча назва звучить дещо кумедно, для палеонтолога це буквально «капсула часу». Кістка може розповісти, _хто жив_ у давній екосистемі. А копроліт іноді дозволяє припустити, **хто кого їв**.

Саме тому такі знахідки надзвичайно цікаві. У досліджених зразках виявили мікроскопічні включення, які можуть бути залишками здобичі. А форма, внутрішня структура та характер поверхні копролітів допомогли встановити їхнє біогенне походження.

Найімовірніше, залишили їх **давні лускаті плазуни — ящірки або змії**, які мешкали тут у середньому міоцені приблизно **12–16 мільйонів років тому**.

І тут починається найцікавіше.

У тих самих відкладах знаходять зуби та остеодерми — невеликі кісткові пластинки, що формували шкірний покрив плазунів. Серед них є рештки крокодилів **Diplocynodon**, варанів та дрібних лускатих рептилій. А отже, копроліти допомагають побачити не просто перелік видів, які колись жили в цьому місці, а **зв’язки між ними** — частину давньої харчової мережі.

Ще один важливий момент: сьогодні ці копроліти вже зовсім не схожі на те, що залишила після себе тварина. Їхній первинний склад значною мірою змінився під час мільйонів років діагенезу: фосфати були заміщені сидеритом та оксидами заліза. Тобто перед нами результат подвійної історії: спочатку життєдіяльність давньої тварини, а потім складна геологічна історія самого викопного організма.

**І саме тому палеонтологія вивчає не лише кістки. Вона вивчає сліди життя.**

У дослідженні взяв участь наш колега, науковий співробітник палеовідділу Олександр Ковальчук, як експерт із визначення супутніх викопних решток хребетних тварин.

Стаття у відкритому доступі — у _PeerJ_:
[https://peerj.com/articles/21755/](https://peerj.com/articles/21755/)