**Новинка від Любави Олійник! 
**
— Запам'ятай, Кіркі: якщо побачиш молодого імператора, не барися. Підлітаєш згори, прицілюєшся й скидаєш горіх просто на його коронований світлу макітру. Втямив?
Шепіт призначався тільки мені та моєму єдиному вірному другові. Ворон схилив голову набік і підозріло зиркнув чорним оком, мовби питав, чи при здоровому глузді його господиня. Ні, не при здоровому. Але ж ідея була хороша!
— Не на корону, дурнику! Вона ж металева. Цілься туди, де волосся. І бажано з висоти, щоб добряче гепнуло!
Я погладила Кіркі по попелястій голівці й простягнула наступний горіх. Він узяв його з такою гідністю, що будь-який придворний позаздрив би.
Зізнаюся, успіхи мого вихованця останнім часом неабияк тішили. Ще місяць тому він кидав горіхи куди заманеться: у калюжі, у дворових котів, у кущі. Тепер же влучав у намальовану на дерев'яному щиті корону майже щоразу. Щоправда, іноді плутав її з головою нашої настоятельки Кальварії, але...

[https://booknet.ua/reader/sheptunka-cna-slova-b461769?c](https://booknet.ua/reader/sheptunka-cna-slova-b461769?c)