 **Єдина знижка в передплаті на гумористичний фентезі-детектив від Лари Роси&#33;**

Що робити, якщо ти – успішна некромантка й приватний детектив, а доводиться вдавати наївну студентку-цілительку?

План Орліс був ідеальним: таємно знайти джерело потойбічної активності в Академії, отримати гонорар від ректора і зникнути. Але все полетіло в прірву в перший же день&#33; Замовник опинився в лікарні, а його місце зайняв головний підозрюваний – суворий і надто спостережливий декан Елрік Дорвен.



Тицьнутись носом у ректорські коліна – бажання не було ніякого&#33; До того ж… хтозна – куди там вона тицьнеться… Тому, довелось виправляти ситуацію, що називається – на льоту. Зробивши різкий ривок, Орліс все одно опинилась на колінах ректора, але з нюансом. 

Все, звісно, відбулось за якусь мить, але Дорвен встиг відреагувати ніяк не повільніше за неї і, поки вона робила кидок тілом вперед – він підскочив з місця, щоб впіймати таку незграбну студентку. При зіткненні двох тіл, одне з яких ще й додало собі прискорення, перевагу отримало те, що доклало для свого польоту більше зусиль, тому перше (ректорове), обійнявши друге (студентки), поточилось і впало на стілець, де Орліс не залишилось нічого, окрім як, вчепившись за чоловічу шию, вмоститись-таки йому на коліна. І все це під акомпанемент десятків поглядів…

– Мейро Весторі, – оговтавшись, спробував відсторонитись від неї ректор. – Як я розумію, на заняттях мені доведеться звернути особливу увагу на вашу здатність вміти керувати власним тілом.

Орліс і сама була не проти відсторонитись й відхилилась настільки наскільки їй дозволив стіл позаду:

– Мейре ректоре&#33; – вона, звісно, могла б образитись, що такий просунутий маг не помітив магічних капостей когось з її «подружок», але він явно кудись не туди дивився, тож звинувачувати залишалось лиш себе, оскільки теж дивилась не туди. – Якби я не керувала власним тілом – наслідки були б набагато серйозніші. Але дякую за спробу врятувати мою абсолютно поки що нестійку, в стінах даної Академії, репутацію. 

– Кхм… То, може, ви нарешті замислитесь і над моєю репутацією? – досить неоднозначно кахикнув ректор під звуки й інших покашлювань з боку викладачів, що ошелешено спостерігали за такою пікантною сценою.

– Перепрошую, – мило всміхнувшись, Орліс зіскочила з його колін.

[https://booknet.ua/reader/nekromantka-dlya-proklyatogo-rektora-b457663?c=5088363](https://booknet.ua/reader/nekromantka-dlya-proklyatogo-rektora-b457663?c=5088363)