[«Моя дитина не прибиральниця». А ви, я бачу, виховуєте майбутнє керівництво](https://schoolnavigator.online/publikatsii/moia-dytyna-ne-prybyralnytsia-a-vy-ya-bachu-vykhovuiete-maibutnie-kerivnytstvo)
_Є щось особливо зворушливе в батьківському обуренні, коли дитину просять прибрати після себе в класі. Людина, яка ще вчора скаржилася, що вдома підліток не здатний донести чашку до кухні, сьогодні готова йти до директора захищати його від принизливої перспективи витерти власну парту. І найпрекрасніше, що обидві позиції можуть цілком мирно співіснувати в одній голові, не викликаючи жодного когнітивного дисонансу._