Дочитую оцю маленьку книжку, отримала від неї масу задоволення. Тут історії по типу таких (переказую, щоб скоротити):

У 1828 році одна жінка одружилася з філософом і поетом. Як поет він був нездібний і неуспішний. 

Жінка вирішила, що може йому допомогти, якщо скоїть суїцид. Велика психологічна травма, мовляв, надихне його на творчість на все наступне життя. У 28 років вона заколює себе ножем. 

Після її смерті чоловік пише такі речення: «Кинджал, який проникнув у її благородне серце, відтепер стане для мене хрестом найсвятішої побожності... Її велика жертовна смерть, сенс звільнення, якого вона прагнула, не повинен стати втраченим моментом».

"Віршам суїцид не прислужився ніяк" - підсумовує автор.