І ще навіщось нагребла книжок у Видавництві Анетти Антоненко. Підкупили описи: 

- **"Аталасса"** - головний герой самовільно вирішує замкнутися у психіатричній лікарні і зустрічає там дуже різних людей, яких суспільство вирішило ізолювати і назвало "ненормальними". Усе це на фоні держперевороту на Кіпрі. 

- **"Книга Аврори"** - вірші, нотатки та бесіди аргентинської письменниці та інтелектуалки Аврори Бернандес, яка за сумісництвом також була дружиною Кортасара; 

-** "Небо над Бей-сіті" **- прикольний за формою роман у формі псевдомемуарів: героїня спочатку блискавично швидко описує 20 років свого життя в Америці у сім'ї емігрантів з Європи. А потім - дуже докладно ще про кілька важливих днів свого життя. Цю книжку планую прочитати якнайшвидше; 

- **"Собаки й сучі діти" **- короткі есеї військового кореспондента Артуро Переса-Реверте про тварин (переважно, собак) на різних війнах; 

- **"Нікі" **- книжка про буремну історію Греції, на прикладі життя однієї дівчинки. Починається зі слів "Тепер, коли я вже мертва і лежу, саваном укрита, в труні". Інтригує ) 

- **"Батько" **- щось про родинні стосунки з італійським темпераментом. монологами у формі потоку свідомості, гумором та психологізмом; 

 - **"Останнє літо в місті" **- саркастичний роман про письменника в Римі, у якого немає грошей, але є бухло. Маю "«Прогулянки з собаками» цього ж автора, яку називають другою книгою цієї дилогії, тому купила і цю, першу. 

Радує, що вони всі маленькі, але коли візьмуся читати - не питайте 

[#приїхало](?q=%23%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%BE)